Дошкільний підрозділ у 2015/2016 навчальному році здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», Закону «Про освіту», Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, «Положення про дошкільний навчальний заклад», Конституції України, основ законодавства України «Про охорону життя і здоров'я дітей», нормативних та програмно-методичних матеріалів Міністерства освіти науки та молоді України, Міністерства охорони здоров'я України, власного статуту. Педагогічні працівники колективу втілюють в життя державну політику в галузі освіти на основі реалізації завдань державної програми «Дитина».
Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку педагоги спрямовують свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості. При цьому вони приділяють увагу такому пріоритетному напрямку освітньої роботи, як патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку.
З метою проведення змістовної роботи з дітьми у групах створено відповідні умови: належне розвивальне середовище (іграшки, обладнання) і посібники (демонстраційний і роздатковий матеріал). Завдання щодо організації роботи з морально-патріотичного виховання педагоги вирішують комплексно у різних видах діяльності: заняття, бесіди ( «Україна-єдина країна» , ігри, індивідуальне спілкування, моральні ситуації вибору, читання художніх творів ( вірші про Україну ) тощо.
Педагоги будують доброзичливі, теплі, приязні стосунки з дітьми, що базуються на довірі один до одного, взаємоповазі. У своїй роботі вони використовують особистісно-орієнтований підхід до дітей, інтерактивні методи і прийоми. Вони добре вивчили матеріали «Концепції громадянського виховання», де чітко окреслено основні засади, цілі, напрямки, зміст, форми та методи громадянського виховання, які цілеспрямовано та ефективно забезпечують процес розвитку і формування громадянина, тобто особистості, в якій гармонійно поєднується високі моральні чесноти: громадянська зрілість, патріотизм, почуття обов’язку та відповідальності перед суспільством, Батьківщиною. Вихователі передусім розвивають емоційну сферу дітей, закладають основи моральності, допомагають відчути єдність всього живого на землі. Знання, які педагоги дають дітям, базуються на духовному та моральному досвіді кожної дитини.
Головний принцип роботи педагогів - виховання добром на духовних та культурних засадах рідного народу. Завдання щодо організації роботи з патріотичного виховання вирішуються комплексно – під час занять з екологічного, пізнавального, художньо-естетичного, мовленнєвого розвитку, трудового виховання . Для реалізації зазначених завдань вихователі використовувують широкий спектр засобів освітнього впливу (різні види ігор, художня література, природа, фізичні вправи, образотворче, музичне мистецтво тощо) в процесі провідної (предметної) та інших специфічних для молодшого віку видів діяльності (емоційне спілкування, ігрова, рухова, пізнавальна, мовленнєва, образотворча, музична діяльність тощо).
Ефективність розв’язання завдань патріотичного виховання залежить від налагодженості тісної взаємодії між педагогами і батьками. Так просвітницька робота з сім’ями вихованців проводиться у різних формах співпраці з ними (батьківські збори, семінари, бесіди, «дні відкритих дверей», перегляд фрагментів освітньої роботи, інформаційні стенди, тематичні папки-пересувки, газети дитячого садка, «скриньки запитань та звернень», тощо) і передбачає ознайомлення батьків із специфікою освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.
Відповідаючи на вимоги часу, запити суспільства,у контексті духовного розвитку особистості педагоги здійснюють виховання в дітях патріотизму. Це досягається активізацією емоційної сфери дошкільника на основі широкої поінформованості про історію, традиції, культуру рідної країни.
Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на інтересі до найближчого соціального, природного і культурного оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села, країни, традицій та звичаїв свого народу). Тому позитивне ставлення до світу закладається на основі виховання любові та поваги до найрідніших людей (мами, тата, бабусь, дідусів, братів, сестер), усвідомлення тісного взаємозв’язку між поколіннями. Тож педагоги Глощинська В.А, Божко І.В. приділяють увагу формуванню у дошкільників дієвих емпатійних проявів щодо близьких, адже мало розуміти, що таке доброта, турбота, вдячність, взаємодопомога - необхідно проявляти ці почуття у повсякденні, цінувати членів своєї сім’ї й теплоту рідної домівки.
Патріотичне виховання передбачає також ознайомлення дітей дошкільного віку з природою рідного краю. При цьому вихователі роблять акцент на красі, розмаїтті, багатстві та особливостях природного довкілля нашої країни, виховуючи любов до нього. Дошкільники старшої групи мають уявлення про різні типи природних ландшафтів України (гори, луки, степи, ліси, водойми тощо), її специфічний рослинний і тваринний світ, визначні природні об’єкти (найбільші річки, озера, найвищі гори, природні заповідники), характерні для певної місцевості кліматичні умови тощо.
Гартування маленького патріота в старшій групі відбувається шляхом формування уявлень про назви рідного міста або села, найближчих вулиць, площ, столиці нашої Батьківщини, про її визначні місця. Також дітей старшого дошкільного віку вихователі ознайомлюють із державною символікою України (прапор, герб, гімн).
Цікавою і корисною для них є інформація про людей, які прославили нашу країну (художників, композиторів, письменників, винахідників, учених, мандрівників, лікарів, спортсменів) та характерні риси українського народу взагалі (миролюбність, доброзичливість, гостинність, працелюбність, творчість, мудрість тощо).
Особливу увагу приділяють педагоги одному з важливих напрямків патріотичного виховання – це прилучення дітей до народознавства — вивчення культури, звичаїв рідного народу шляхом ознайомлення з характерними ознаками побуту українців (житло, одяг, предмети побуту, народна іграшка), народних ремесел (гончарство, вишивка, килимарство, лозоплетіння тощо), символів (верба і калина, вінок, рушник).
Вихователі розуміють, що у формуванні патріотично налаштованої особистості вагомою є роль народних традицій та обрядів: вони привертають увагу дошкільників до цінностей предків, створюють позитивний настрій, розкривають основи правомірної поведінки, навчають проявляти толерантність щодо всього живого. Так в процесі ознайомлення з традиціями і звичаями емоційний досвід дітей збагачується новими враженнями, розширюється коло їхніх знань про довкілля, зокрема про близьких людей та свою малу Батьківщину. Залучення дітей до підготовки і відзначення свят народного календаря пробуджує в них любов до рідної землі, повагу до людей праці, інтерес до історії своєї країни. Виховання любові до Батьківщини, гордості за свою країну поєднується із формуванням доброзичливого ставлення один до одного.
З метою реалізації окреслених вище завдань педагоги створюють умови для накопичення дітьми першого позитивного загальнолюдського духовного досвіду через активне залучення їх до різних видів діяльності: ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, предметно-практичної, образотворчої, музичної, рухової, театралізованої тощо.
Широко у своїй роботі з дітьми використовують педагоги спостереження у природному, культурному, соціальному довкіллі, екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам’яток, визначних місць, читання художньої літератури та слухання народної, класичної, сучасної музики, розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, а також бесіди на різні теми, самостійне складання дітьми розповідей-міркувань відповідної тематики, які мають значні потенційні можливості щодо патріотичного виховання дітей дошкільного з метою вироблення у них власних ставлень і оцінок, суджень, цінностей, що стануть підґрунтям для подальшого формування переконань і світоглядної позиції особистості.
Унаочненню і кращому засвоєнню навчального матеріалу сприяють розглядання картинок, фотографій, перегляд відеофільмів, ілюстрування подій і явищ, причин і наслідків дій та вчинків людей, моделей поведінки, варіантів розв’язання морально-етичних ситуацій . Не менш ефективною формою освітньої роботи з патріотичного виховання дошкільників є проведення спільних з батьками заходів (проектна діяльність, свята, розваги, виставки, конкурси).
Особливу увагу приділяють вихователі мотивації предметно-практичної діяльності дітей, поступово до старшого дошкільного віку формуючи мотиви соціально-морального, ціннісного, пізнавального, естетичного характеру (допомогти тим, хто поряд, заслужити довіру авторитетної людини, принести користь, радість іншим, потурбуватися про когось або опанувати певні операції, способи дій, зробити довкілля гарнішим, привабливішим тощо).
Діти проявляють любов до своєї країни, її традицій і культурних надбань, бережно ставляться до природних багатств рідного краю. Вихователі підтримують тісну співпрацю з батьками вихованців, використовуючи різні види роботи: анкетування, консультації, бесіди. Заслуговують на увагу:
- підбірки ігор патріотичного спрямування ;
- систематизація матеріалів по громадянському вихованню, які вихователі використовують під час занять і бесід з дітьми;
-інформаційно-методичні матеріали «Україна- рідний край» , «Гнилиця-мій рідний край», «Національна символіка».
Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на інтересі до найближчого соціального, природного і культурного оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села, країни, традицій та звичаїв свого народу). Педагоги знають, що позитивне ставлення до світу закладається на основі виховання любові та поваги до найрідніших людей (мами, тата, бабусь, дідусів, братів, сестер), усвідомлення тісного взаємозв’язку між поколіннями. Так вихователі приділяють увагу формуванню у дошкільників дієвих емпатійних проявів щодо близьких, адже мало розуміти, що таке доброта, турбота, вдячність, взаємодопомога - необхідно проявляти ці почуття у повсякденні, цінувати членів своєї сім’ї й теплоту рідної домівки.
Велика увага приділяється вихователями такому важливому напрямку патріотичного виховання, як прилучення дітей до народознавства — вивчення культури, звичаїв рідного народу шляхом ознайомлення з характерними ознаками побуту українців (житло, одяг, предмети побуту, народна іграшка), народних ремесел (гончарство, вишивка, килимарство, лозоплетіння тощо), символів (верба і калина,рушник).
Вихователі розуміють, що у формуванні патріотично налаштованої особистості вагомою є роль народних традицій та обрядів: тому вони привертають увагу дошкільників до цінностей предків, створюють позитивний настрій, розкривають основи правомірної поведінки, навчають проявляти толерантність щодо всього живого. В процесі ознайомлення з традиціями і звичаями вихователі збагачують новими враженнями емоційний досвід дітей, розширюють коло їхніх знань про довкілля, зокрема про близьких людей та свою малу Батьківщину. Вихователі залучають дітей до підготовки і відзначення свят народного календаря, пробуджують в них любов до рідної землі, повагу до людей праці, інтерес до історії своєї країни.
З метою реалізації завдань патріотичного виховання педагоги створюють умови для накопичення дітьми першого позитивного загальнолюдського духовного досвіду через активне залучення їх до різних видів діяльності: ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, предметно-практичної, образотворчої, музичної, рухової, театралізованої тощо.
Серед методів освітнього впливу на духовну сферу дитини вихователі віддають перевагу іграм та ігровим вправам.
Значні потенційні можливості щодо патріотичного виховання дітей дошкільного віку використовують вихователі , проводячи з дітьми спостереження у природному, культурному, соціальному довкіллі, екскурсії вулицями рідного села, до історичних пам’яток , визначних місць , читання художньої літератури та слухання народної, класичної, сучасної музики, розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, а також бесіди , самостійне складання дітьми розповідей-міркувань відповідної тематики з метою вироблення у них власних ставлень і оцінок, суджень, цінностей, що стануть підґрунтям для подальшого формування переконань і світоглядної позиції особистості.
Коментарi